«Хілліс, благаю тебе. Просто помри замість Габріель», — ці слова стали підсумком усіх стосунків із рідним братом. Він так сильно прагнув порятунку своєї зведеної сестри, що не завагався попросити мене про смерть. Я ніколи не знала, що таке щастя. Після семи життів, сповнених зрад і болю, моє серце остаточно зачерствіло. Я більше не відчуваю ні любові, ні жалю до тих, хто вважав мене лише інструментом. Тепер, коли маски скинуті, я рада бачити, що мій брат залишився таким самим підлецьким, як і завжди. Час змінити правила гри: відтепер я буду егоїсткою, а любов для мене стане лише порожнім словом.

«Хілліс, благаю тебе. Просто помри замість Габріель», — ці слова стали підсумком усіх стосунків із рідним братом. Він так сильно прагнув порятунку своєї зведеної сестри, що не завагався попросити мене про смерть. Я ніколи не знала, що таке щастя. Після семи життів, сповнених зрад і болю, моє серце остаточно зачерствіло. Я більше не відчуваю ні любові, ні жалю до тих, хто вважав мене лише інструментом. Тепер, коли маски скинуті, я рада бачити, що мій брат залишився таким самим підлецьким, як і завжди. Час змінити правила гри: відтепер я буду егоїсткою, а любов для мене стане лише порожнім словом.